У “Центр розвитку дитини” закупили інвентар та обладнання

У «Центрі розвитку дитини»  під керівництвом практичного логопеда та олігофрнопедагога Людмили Вознюк займається 12 вихованців, по шість у кожній групі. Щоправда, поки що вони не розмовляють, але  вчаться.

Батьки, які привели сюди своїх дітей кажуть, що заняття, до яких залучають малечу дають їм змогу витрачати енергію з користю та максимально розвинути свої здібності.

«У наших дітей  високий потенціал до рухових ігор,  їх хочуть присадити, щоб вони сиділи тихесенько, і все повторювали. А тут є, де розбігтися, є де розігнатися, є куди свою енергію спрямувати в правильне русло і при цьому отримати такий результат, який нам потрібний» – каже мама одного із вихованців.

У більшості діток в такому віці ще немає жодних діагнозів, батьки і тренери сподіваються, що й не буде – бо таки працюють наполегливо, стараються і мають результати.

До кожної дитини у центрі індивідуальний підхід, адже всі вони особливі. Педагоги використовують спеціальні методики, впевнено прогресують у своїй роботі із учнями. Авторська програма Людмили Вознюк – методика мультибол. Її суть – нейропсихологічна, нейромоторна корекція, що є першим кроком для налагодження роботи мозку. Так, рухова активізація рухових ділянок кори головного мозку впливає на розвиток всього організму.

Для того, аби реабілітація була більш успішною та повною, представники «Центру розвитку дитини» звернулися за допомогою у Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Таким чином, за кошти Фонду придбали тренажери й м’ячі для мультиболу.

За словами Людмили Вознюк, практичного логопеда та олігофрнопедагога, яка тривалий час займається з такою категорією дітей, цей інвентар вкрай важливий для розвиваючої роботи із дітьми:

«Ми взяли тренажери, які забезпечують перехресну роботу рук і ніг, це взаємодія обох півкуль головного мозку і зв’язок між структурами – відділами головного мозку – це звичайне обладнання. Яке не протипоказане жодній дитині. Дуже добре, якщо батьки це знають. Я скажу, стовідсотково не помилюся. Що якщо скажу, що в основі подальшого успішного розвитку лежить рівень сформованості діяльності саме вестибулярного апарату».

Про особливі успіхи у роботі з особливими дітьми ініціатори ще остерігаються кричати, але зізнаються. Що самі не сподівалися на такий поступ! Просто на очах один із маленьких учасників проекту вперше почав правильно крутити педалі на тренажері. Отже – недалеко до катання на велосипеді!

Проект такої реабілітації –  експериментальний, та дієвий. Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» підтримує не лише лікування і реабілітацію дітей, а й стимулює людей ініціативних, які прагнуть до розвитку, опановують нове, пропонують ідеї і їх реальне втілення. Це не перший досвід співпраці з цією громадською організацією, до цього був ще випуск спеціалізованої літератури, що успішно використовується і в області, і за її межами. Попереду – і спільний успіх і стимул до нових ідей.