Волонтерки, які щодня виготовляють маскування для військових у Луцьку: «Будемо плести до перемоги»

Десятки волонтерів – і лучан, і переселенців, які нині оселилися в місті, – щодня скрупульозно працюють над виготовленням маскувальних сіток та костюмів для військових. Попри те, що повномасштабна війна триває вже більш як два місяці, потреба в цих елементах захисту не зменшується.

Навпаки, у зв’язку з настанням літа наші захисники нині потребують сіток і костюмів яскравіших і світліших кольорів. Тому з ранку до пізнього вечора небайдужі містяни невтомно працюють у приміщеннях закладів освіти чи комунальних установ. Зазначають: незважаючи на втому і одноманітність роботи старанно працюватимуть аж до перемоги, пишуть Волинські Новини.Як розповіла Тетяна Розкошинська, в перші дні повномасштабного вторгнення Росії на територію України вона, як і всі ми, намагалася осягнути реальність і повірити в те, що показують у новинах, а потім зрозуміла, що не може сидіти склавши руки.
«Ідея плести маскувальні сітки виникла ніби сама собою. Ми купили сітку, розвісили її у дворі й почали плести. Багато хто доєднався, хоча була ще зима й на вулиці було морозно. Коли ми доробили ту сітку, відправили її, то люди сказали, щоб ми робили ще. Таким чином і утворився наш невеликий колектив. У деякі дні до процесу долучалися і 30, і навіть 40 людей, зокрема дітки», – пригадала Тетяна.

Пізніше від військових вона дізналася, що, крім маскувальних сіток, їм потрібні ще й маскувальні костюми, так звані кікімори. Волонтерам вдалося налагодити зв’язок безпосередньо з бійцями, тому вони з перших вуст знають, що необхідно на передовій.

«Спершу з матеріалами нам допомагали люди. Це той час, коли старі речі отримують друге життя. Наприклад, кікімори ми робимо з мішковини. Так-от, ми не купили жодного метра мішковини. Все зібрали в області. Люди віддавали все, що мали, лиш допомогти б. Згодом розпочали збір речей і коштів через волонтерів, далі вийшли на благодійні фонди», – зазначила Тетяна Розкошинська. За її словами, нині в Луцьку небагато організацій плетуть маскувальні сітки чи костюми, потреби, однак, не зменшуються. Навпаки зі зміною сезону військові нині потребують маскування в інших кольорах, ніж на початку весни.

Усього волонтери виготовили та передали військовим 900 квадратних метрів сітки та близько 40 костюмів. На виготовлення однієї сітки розміром чотири на шість метрів шести особам потрібно кілька годин (за наявності підготовлених матеріалів). Робота ж над майструванням костюма досить клопітка. Одна людина може зробити його за п’ять днів, якщо буде працювати щодня з ранку до вечора (також за умови наявності усіх матеріалів).

Щоби хоч трохи пришвидшити роботу, волонтери позабирали всі потрібні для виготовлення маскувальних костюмів матеріали додому чи в осередки для переселенців і плетуть за першої ж нагоди.

«Нині ми працюємо над 30 кікіморами, але будемо плести аж до перемоги, – наголосила Тетяна. – Маскувальні сітки та костюми рятують нашим захисникам життя. Наше мирне небо залежить саме від них, тому, незважаючи на складність роботи, втому, ми повинні докладати всіх зусиль, аби захистити їх». Голова правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода зауважила: «З перших днів повномасштабної війни люди зорганізувалися для плетіння сіток. І якщо спершу ми спостерігали ажіотаж, люди по максимуму долучалися до цієї роботи, то нині волонтерів стало набагато менше, адже працівники вийшли на роботу, дехто поїхав із міста. Також стало менше матеріалів. Зараз Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» повністю закуповує матеріали для плетіння і передає волонтерам, аби вони змогли сплести військовим те, що їм потрібно».Як додала, волонтери напряму контактують із військовими – не просто плетуть і потім думають, кому ж то віддати виготовлене.

«Бійці кажуть, що їм потрібно, наприклад, сітка розміром чотири на шість метрів чи нестандартного розміру або кікімора для снайпера чи розвідника. Здавалося б, волонтери вже сплели сотні квадратних метрів, але через нові погодні умови зараз військовим потрібні сітки зеленого кольору, а не темніші, які добре маскували їх у багнюці на початку весни», – сказала Катерина Шкльода.Волонтерка Ірина Середюк долучилася до виготовлення маскувальних сіток і костюмів із перших днів.

«Ми починали працювати на вулиці, потім знайшли приміщення в одному з навчальних закладів міста. Це було ніби невеличке перезавантаження для мозку: ти менше сидиш у новинах і робиш щось корисне. Спершу було дуже багато людей, зокрема переселенців. Усі приносили з дому одяг на матеріали. Зараз нас трошки менше», – розказала вона.Спочатку волонтери плели на аграрних сітках, нині дістали рибальські. З останніх зробити маскування для військових легше і швидше. Візерунок підбирають залежно від виду місцевості – за вказівкою бійців.

Ірина Середюк також сплела вдома один маскувальний костюм. Виготовляла його три тижні. Нині працює над другим: «Плести кікімору дуже довго. Я, як і більшість, удень на роботі, тому плету вечорами. Стараюся виділяти хоча би дві години на плетіння, бо цей процес мені подобається. Воно затягує та заспокоює». Валентина родом із Волині, але багато років мешкає в Києві. На малу батьківщину вона з сином приїхала на третій день повномасштабного вторгнення.

Плела сітки в столиці вже давно, адже війна в Україні триває з 2014 року, тож маскування нашим військовим завжди було потрібне протягом останніх восьми років.«Спершу я плела сітки у школі в Підгайцях. Потім півтора місяця ми готували тушковане м’ясо та пиріжки військовим. Тиждень тому, коли ресторан, де ми готували, розпочав приймати відвідувачів, я знову почала шукати місце, де могла би бути корисною. У Facebook натрапила на повідомлення, що потрібні руки для плетіння сіток. І от із минулого вівторка я тут. На вихідні взяла додому матеріали, аби плести кікімору», – поділилася волонтерка.

Нерідко, зізналася, після цілого дня роботи дають про себе знати м’язи рук, спина і коліна, однак зупинятися не планує, допоки в Україні не настане довгоочікуваний мир.Передаючи виготовлене маскування військовим, волонтери додають до пакунків малюнки та листи від дітей, а також обереги з жовто-блакитною символікою та молитовники.

tilkyrazom

Залиште коментар