Щоб дитинство було щасливим

Дитячий садок – місце, де наші діти розвиваються, опановують правила поведінки, отримують знання. Проте на державному рівні освіті віддано аж ніяк не перше місце. У школах та дошкільних навчальних закладах капітальних ремонтів не робили десятиліттями, а матеріальна база служить ще з часів будівництва закладів. Для того щоб діти здобували якісні знання у комфортних умовах, зусиллями й коштами змушені долучатися батьки.

Дитячий садок «Калинонька», що в селі Селець на Турійщині, розташований у нетиповому приміщені – колгоспному будинку, побудованому в 1984 році. Попри те, що садочок невеликий (розрахований на 14 дітей), наразі його відвідує понад 20 дошкільнят.

Завідувачка ДНЗ села Селець Олена Пех розповідає, що за останні роки вдалося знач­но оновити заклад: підвели воду, облаштували санвузол, встановили енергозберігальні вікна, оновили фасад. Проте чимало проблем залишилося. Меблі в дитсадку – ще з часів заснування закладу. Під час тихої години дошкільнята спали в ліжечках, у які вкладали ще їхніх батьків. Не було й ігрового середо­вища, яке відповідало б сучасним вимогам.

«У нас були такі старенькі меблі… Дверцята в тумбочках не зачинялися. Ми боялися, щоб діти не вдарилися, не прищемили пальців, – пригадує Олена Пех. – Ліжка були розбиті, тріщали, щороку аварійні викидали. Як результат, усім спальних місць не вистачало».

Із проханням посприяти в придбанні дитячих ліжечок ініціативна громада звернулася у Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». Проте у процесі реалізації проект значно вдосконалили.

«Коли працювали над проектом, у нас народилася ідея придбати не лише ліжечка, а й щось таке, щоб дітки граючись розвивалися творчо, – пригадує керівник турійського представництва Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олена Мазурак. – Спільно з громадою ми купили 10 двомісних ліжечок, що складаються, чотири розвивальні стінки, спортивно-ігровий комплекс, що трансформується у чотири етапи, баскетбольне кільце, гімнастичний мат, стінку для зберігання іграшок».

У реалізації проекту взяли участь не лише батьки дошкільнят, а й ті сім’ї, в яких діти підуть у дитсадок найближчим часом. Долучилися і місцевий підприємець та сільська рада.

«У нас маленька громада, коштів на все не вистачає, – констатує селецька сільська голова Світлана Дейнека, якій учетверте довірили керівництво селом. – Добре, що є люди, які йдуть назустріч та допомагають нам».

Мама двох дошкільнят Наталія Сидорук каже, що батьки допомагають садочку чим можуть, оскільки знають: усе це – на благо їхніх дітей.

«Мій трирічний синочок раніше щоранку плакав, не хотів розлучатися з мамою. Та коли в садочок придбали нові меблі, наші ранки стали спокійнішими, дитина без сліз іде в садок», – каже пані Наталія.

Нові ліжка зробили дитячий сон солодшим, а ігрові стінки – перебування дітлахів у дитсадку цікавішим та веселішим. Тепер в ігровій кімнаті стоїть дитяча кухня, де малюки, імітуючи дорослих, «куховарять», а потім чаюють за новеньким столиком. Є тут іграшкові лікарня та магазин. Зі з’явою нових розвивальних стінок діти мають змогу гратися в рольові ігри. Юні продавці обслуговують ровесників-покупців, а ті, своєю чергою, розраховуються іграшковими грошима.

Гра має важливу роль у процесі формування особистості. Під час забав у малечі вироб­ляються спритність, витримка, активність. Це своєрідна школа підготовки до життя. Ми, дорослі, своєю чергою, маємо докласти усіх зусиль, щоб це було на якомога вищому рівні.

 

tilkyrazom

Залиште коментар