Пісні, народжені в АТО

Військовослужбовців та волонтерів з різних куточків країни в Луцьку зібрала пісня. Біль втрат, радість перемог, бойова дружба – твори з таким відлунням звучали в рамках фестивалю «Патріоти на Волині», що відбувся за підтримки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Пісні, написані в окопі, – це правдива історія, яку переказали її очевидці.

Один з організаторів фестивалю військовослужбовець Валерій Глушук розповів, що ідея провести такий захід на Волині виникла ще торік. Валерій – один з двадцяти учасників фестивалю «Пісні, народжені в АТО», що відбувався у Дніпрі. Військовослужбовець своєю піснею «Приютив Донецьк, Луганськ» відкривав захід. Після цього організував такий же фестиваль у своєму рідному Любомлі. Тоді й подумали, що ці пісні мають звучати на сцені обласного центру.

– Уже більш як рік ми виконуємо ці пісні по Україні, – розповідає Валерій Глушук. – У них ми відкриваємо душі й серця. У цих піснях ви побачите відображення душі людини, яка повернулася зі сходу.

У глядацькій залі – капелан, протоієрей Михайло Бучак. Священик як ніхто інший знає, якими важливими для військовослужбовців є підтримка та духовна розрада. Отець Михайло переконаний: такі заходи – як місточок між мирним життям і війною.

– Ми мусимо розуміти, що передова – місце високої напруги, і цю напругу потрібно знімати. Пісня дає можливість відпочити, дає наснагу, психологічну зарядку. Вона надихає на нові звершення. Це завжди було, є і буде невід’ємною частиною української культури, в тому числі й військової, – вважає капелан.

Демобілізований військовослужбовець Юрій Щербик з досвіду знає, як пишеться в окопах. Після повернення з зони АТО він видав збірку власних віршів «Небо Донбасу». Зараз, озброївшись гітарою, чоловік виконує свої твори не лише на мирній території, а й у зоні АТО.

Один із творів Юрій Щербик присвятив лучанину Максиму Гринчишину – лейтенанту, який загину від куль снайпера у лютому 2017 року.

Звичною справою такі заходи стали й для уродженки Волині, народної артистки України Світлани Мирводи. З піснею артистка їздить на схід уже впродовж трьох років.

– Їх не потрібно закликати до патріотизму – вони вже на передовій. Тому я співаю пісні про цих людей. Співаю щось таке ритмічніше, щоб їм підняти настрій, – розповідає Світлана Мирвода. – Такі фестивалі вкрай потрібні. Адже в країні війна. Найстрашніше, що гинуть молоді люди. Я як мама двох синів не можу сидіти спокійно. Знаходжу можливість хоча б раз на місяць поїхати з волонтерами на схід.

– Пісня, народжена в АТО, апріорі щира й правдива. Атовці, які побачили, що там відбувається, у своїх піснях хочуть розкрити ту тематику в тилу, щоб почули їхні побратими, згадали ті події, які вони пережили, – резюмує голова «Спілки воїнів АТО Волині» Олександр Сервантович.