У районах Волині триває театральний сезон

Районні центри Волині цього сезону матимуть змогу доторкнутися до прекрасного. Гастрольний проект «До духовних скарбниць» у рамках програми Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» із назвою «Культура і духовність» триває. Постановка «Шельменко-денщик» розважала жителів ще двох поліських містечок – Любешова й Старої Вижівки.

Гастрольний тур обласного академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка у Любешові мав неабиякий успіх. Це вже четвертий райцентр, де здійснили проект Фонду Ігоря Палиці «До духовних скарбниць». Місцеві помічники-організатори ще навіть не встигли опублікувати афіші, а квитки уже розійшлися.

«Люди сприйняли це якнайкраще! Я сам розповсюджував запрошення на прем’єру. Самі лиш педагоги забрали більш як 160 квитків, медики – 40, працівники культурної сфери – 60, працівники соціальної сфери – понад 60. Ніхто нікому квоти не доводив», – розповів один із глядачів Микола Никончук, який у Любешові очолює місцевий осередок партії УКРОП.

Актори гастрольної трупи відзначили, що атмосфера в Любешові була особливо теплою, емоції – щирими.

Глядачі дістали неабияке задоволення, відзначали, що п’єса і розважальна, і повчальна. З однаковою цікавістю сприймали пригоди Шельменка та його господаря і діти, й дорослі. А менш як за тиждень поділилися враженнями від вистави жителі Старої Вижівки.

«У часи студентства, а я вчився у 60-х роках, ходив на вистави нашого театру. Нині щороку, коли їжджу до дочок, які живуть у Луцьку, відвідую театр. А сьогодні, коли він приїхав у Стару Вижівку, для нас справжнє свято», – поділився один із глядачів.

Заступник голови Старовижівської районної ради Роман Цалай розповів, що таких заходів у них не було вже давно. «Наші села й містечка давно не мали змоги побачити і театр, і інші заходи культурного масштабу. Тож люди завжди сприймають це як щось надзвичайне. І попит на такі ідеї є», – зауважив він.

Відгуки – щонайприємніші для артистів. Особливо яскраво глядачі реагували на комічні сцени, де можна було посміятися і з героїв, і з власних негативних рис, бо ж у будь-кому з персонажів можна було побачити чи себе, чи свого сусіда. Відтак жителі райцентру висловлювали сподівання, що незабаром прийматимуть театр із повторними гастролями.