Ірина Констанкевич: «На сільській освіті не можна економити»

Представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» у Любешівському районі відкрилося у травні цього року. За цей час спільно з ініціативними громадами у життя вдалося втілити багато задумів та ідей. Із них значну частину спрямовано на підтримку навчальних закладів та розвиток освіти в селах.

Невеличке село Березна Воля Любешівського району – мальовнича глибинка Полісся. Воно манить своєю красою. Можливо, саме тому п’ять сімей вимушених переселенців зі сходу обрали собі за нове місце проживання це село. Чотири сім’ї, які з рідних домівок вигнала війна, – багатодітні. Загалом у них підростає 16 дітей. Хтось уже ходить до школи, інші ж поповнять лави школярів найближчими роками.

Вимушені переселенці потроху обживаються у волинській глибинці. Усе село перейнялося проблемами й болем цих людей, допомагають чим можуть. Попри те, мають переселенці й чимало проблем.

Під час візиту на Любешівщину народний депутат України, член правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Ірина Констанкевич зустрілася з учителями школи села Березна Воля та вимушеними переселенцями. Якщо людей, які приїхали зі сходу, цікавили особисті питання, то педагоги підняли тему майбутнього сільської освіти.

Знають у Березній Волі і про діяльність представництва Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Тому, коли у школі виникла нагальна потреба в заміні старих вхідних дверей, громада звернулася по допомогу в представництво. Адже знали: тут ідуть назустріч та допомагають реалізовувати проекти.

 «До нас звернулася ініціативна група села Березна Воля з нагальною проблемою. Вхідні дерев’яні двері потребували заміни. Коли я приїхав у школу, побачив доглянуте приміщення зі старими дірявими дверима», – пригадує керівник любешівського представництва Сергій Неймарк.

Активна громада написала проект на заміну дверей та взяла участь у його реалізації. За місяць школа зустрічала учнів новими дверима, які не лише охайні на вигляд, а й зберігають у приміщенні тепло.

Про те, що Фонд допомагає мріям здійснюватися, знають і в загальноосвітній школі села Судче. У любешівське представництво Фонду звернувся вчитель Судчівської загальноосвітньої школи Валерій Устимчук. Навчальний заклад, у якому вчитель працює 13 років, не надто старий – його побудували 1996 року. У школі просторі класи, великий спортзал, їдальня, комп’ютерний клас, бракує тут лишень підтримки від держави. Валерій Устимчук зазначає, що зі всього наявного спортивного інвентарю держава дала лише чотири канати, все решту було придбано власними зусиллями та з допомогою батьків.

«Я звернувся у Фонд із проханням посприяти в придбанні тенісного стола та якісних м’ячів, адже ті, що ми купуємо, швидко зношуються», – зазначає вчитель фізкультури.

Розвиток спорту на Волині – пріоритет роботи Фонду. На умовах співфінансування у Судчівську школу було закуплено тенісний стіл, три волейбольні та один баскетбольний м’ячі. Зараз діти набувають навиків гри у теніс, а вчитель сподівається, що незабаром школа матиме призерів і в цьому виді спорту, адже з баскетболу учні тримають першість у районі.

На зустрічі з Іриною Констанкевич педагоги Судчівської школи підняли тему, яка турбує місцевих жителів. Школа розрахована на 260 учнів, нині тут навчається 130 дітей. Деякі класи неповні. Наприк­лад, якщо у 9 класі навчається 21 школяр, то одинадцятикласників усього лиш три. Судчівська школа стоїть на черзі реорганізації. Її директор Надія Занько просить Ірину Констанкевич допомогти відстояти право судчівських дітей здобувати освіту у своїй школі, адже в неї є майбутнє. Своєю чергою, батьки та педагоги обіцяють, що робитимуть усе, щоб процес реорганізації не торкнувся їхньої школи.

«Я відстоюю сільську освіту і доводжу міністерству, що вони пішли неправильним шляхом. На сільській освіті не можна економити. 60% волинських дітей вчаться у сільських школах. Не можна обмежувати фінансування сільської освіти, адже не створено жодної альтернативи. Немає ні доріг, ні транспорту, навіть опорних шкіл, про які всі говорять, немає…», – резюмувала член постійної комісії Верховної Ради з питань освіти, науки, культури, мови Ірина Констанкевич.