«Мистецтво народного театру має належати людям»

Козлівський будинок культури нічим не відрізняється від інших сільських українських клубів: мізерне фінансування, ремонту не робили десятки років, про опалення тут давно вже забули. Проте славиться він власним аматорським театром, який понад 30 років тішить мистецтвом земляків, несе людям радість, пізнання духовного життя та є своєрідною візитівкою Волині.

Козлівський аматорський сільський театр засновано 1983 року. Попри нестабільність у країні, він успішно функціонує. Актори-аматори щороку ставлять односельчанам прем’єрні покази. Самі роблять декорації та костюми, розучують нові ролі, багато репетирують. Для них це справжнісіньке хобі, адже зарплату тут ніхто не платить. У театр сільські актори вкладають усю душу, віддають весь вільний час. DSC_3101

Незмінним упродовж тридцяти років режисером театру є Ярослав Жулінський. Саме він навчив людей сценічного мистецтва. Режисер каже: театр людям потрібен – і глядачам, і акторам. 

«Репертуар підшуковую сам. Він такий, щоб був до снаги колективу. Плануємо з сучасного репертуару перейти на класику. Хочу поставити «Кайдашеву сім’ю» Нечуя-Левицького. Навіть декорації маємо, але п’єси такої нема. Потрібно самому робити інсценізацію», – ділиться планами Ярослав Жулінський.DSC_3127

Директор Козлівського будинку культури Григорій Новосад грає у театрі з першої вистави:

«Я тоді був трактористом у місцевому колгоспі, ще парубком. Раніше було набагато простіше зібрати людей, бо молодь працювала на місцях, у колгоспі, – пригадує чоловік. – Режисер казав: «Наше завдання – залучити дівчат, а хлопці самі підтягнуться». Так воно було, так є і тепер».

Григорій Новосад працював бригадиром тракторної бригади. Коли колгосп розвалився, залишився без роботи. Тоді голова сільської ради запропонував чоловікові спробувати себе у новій іпостасі. Відтак уже 14 років Григорій Новосад очолює будинок культури.

Козлівський театр люблять і знають. Актори їздять з виставами селами не лише району, а й області. Оскільки театр не фінансується, доводиться шукати спонсорів, які оплатили б дорогу. Якщо з транспортом питання залагодили швидко, то гірша ситуація була з апаратурою. За всі роки активної діяльності театр аматорів її не мав. Усі вистави проходили з позиченим музичним обладнанням.DSC_3093

« Ми писали різні проекти, але все марно. Коли в Локачах відкрилося представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», ми звернулися до них по допомогу. Чесно скажу, я не вірив уже, що щось із того вийде, бо ж то великі гроші… А зараз, коли в нас є своя апаратура, у мене душа співає».

Проект «Мистецтво народного театру має належати людям», із яким громада звернулася у представництво, реалізовували спільно. До співфінансування долучилися сільська рада, громада та Фонд.  DSC_3125

Черговий показ вистави «Криза» проходив на найвищому рівні. Актори-аматори вперше за час існування театру виконували ролі не з позиченим обладнанням, а з власною сучасною технікою.

«Звичайно, це все праця. І я, можливо, когось здивую, коли скажу, що побачити проблему набагато важче, ніж розв’язати. Оскільки для її виявлення потрібно мати неабияку уяву. А щоб розв’язати – всього-на-всього вміння. Ми сьогодні бачимо, що таке вміння жителі Козлова уже мають, як і чимало інших громад у нашому районі», – зауважила керівник локачинського представництва Фонду Оксана Дмитрук.DSC_3071

Жінка зазначила, що за півроку діяльності локачинського представництва на території району підтримано 12 проектів. Загальна їх вартість сягає півмільйона гривень. Із них практично 50% – кошти громади. Усі гроші спрямовано на поліпшення матеріально-технічної бази у закладах освіти, культури, охорони здоров’я.

????????????????????????????????????

DSC_3095

 

oksy

Залиште коментар