Рани, що не гояться: У Луцьку вшанували жертв фашистських концтаборів

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. З цієї нагоди на меморіальному комплексі «Вічна слава» в Луцьку вшанували пам’ять жертв нацизму.

Участь у заході взяв  керівник проекту «З відкритим серцем до людей» Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Дмитро Зінько. Аби підтримати діяльність Луцької міської ветеранської організації «Спілка в’язнів – жертв нацизму» він вручив керівнику організації Валентині Лазарук сертифікат на 5 тисяч гривень на статутну діяльність.

Валентина Лазарук зазначила, що за роки Другої світової війни в концтабори вивезено 18 млн громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення. Було знищено понад 11 млн чоловік, з них – 2,5 млн українців.

  • Час поступово стирає у пам’яті жахи нелюдських злочинів фашизму. Поступово згасає життя тих, кого полум’я війни безжалісно обпекло в дитячому віці. Їх трагічне минуле і безрадісне сьогодення заслуговує на глибоке співчуття та підтримку українського народу й всього цивілізованого світу – звернулася до присутніх пані Валентина.

Голова Волинського обласного відділення Української спілки в’язнів – жертв нацизму Валентина Лебедь розповіла, що наразі в обласній спілці налічується 94 людини.  Попри вік та здоров’я багато кому важко пересуватися та вони прийшли згадати загиблих і віддати шану живим свідкам тих страшних часів.

Серед сивочолих чоловіків та жінок з квітами в руках – секретар Ковельської міської ради ветеранів, почесний ветеран України, Марія Батраченко. Жінка приїхала з Ковеля, аби віддати належну шану всім тим, кому довелося пройти крізь жахіття фашистських катівень. Для неї це особливий день, адже Марія Павлівна одна з тих, кому чудом вдалося вижити в концтаборі. Пані Марія не пам’ятає той день, коли її півторарічну разом з мамою вели на розстріл, проте неодноразово  чула від мами болючі спогади.

– Моя мама – остарбайтер. Вона пройшла всі табори. В Німеччині була в розподільчому  таборі, у Відні – в робочому. Третій табір який випав на її долю – концтабір Маутгаузен, – ділиться болючими спогадами жінка. – Мене й маму вели на розстріл, але налетіла американська авіація, всі розбіглися… Бог дав нам порятунок. Це дуже важлива дата для мене і для кожного із нас, на чию долю випало пройти цей страшний путь.

Присутні помолилися за загиблих та вшанували їх хвилиною мовчання. Опісля відбулося покладання квітів до стели «Жертвам нацизму».  Продовжили вшанування пам’яті у Волинському обласному краєзнавчому музеї.

oksy

Залиште коментар