Успішність – це повага і вдячність від людей

Не забуду я ніколи величні Карпати.

Тут навчилась по-новому життя

                                               відчувати.

Де бринить гірська сопілка, лине

                                               сміх дитини –

Це багатство, диво, щастя моєї країни.

Це уривок з вірша шістнадцятирічної Оленки Рижко з Маневичів. Карпатськими схилами дівчина милується не вперше. Вона уже другий рік бере участь у проекті Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» «Відпочинок у Буковелі». Оленка навчається у Маневицькій школі №1 імені Андрія Снітка. Вона скромна, дуже цілеспрямована. Світ – надто цікавий, аби упустити можливість знайомитися з ним зусібіч. Тому дівчина й використовує кожну можливість, щоб дати відповідь на запитання, які ставить перед собою.

Оленка любить книги, в основному читає фантастику.  «Мені подобається сидіти вдома з книжкою, коли за вікном дощ… Тоді я поринаю  у світ героїв», – мрійливо розповідає дівчина.

А ще Олена дуже любить фотографувати. Каже, що таке захоплення, найімовірніше, передалося їй від рідного дядька-фотографа.

«Тоді були ще плівки… У дядька була така кімната із червоним світлом, де він проявляв фотографії, – занурюється думками у дитинство Оленка. –  А перший фотоапарат мені подарували у десять років».

Захоплення Оленки Рижко  різнобічні. Ось, наприклад, дівчина має колекцію власноруч зроблених писанок.

«Колись у Маневицькому краєзнавчому музеї проходив фестиваль «Ніч у музеї». Там був майстер-клас із писанкарства, і тоді я навчилася цього мистецтва. От наступного дня прийшла додому, купила фарби, тато придбав мені писачок, так і зібралася невеличка колекція.  Моїм першим учителем з писанкарства була майстриня Наталія Павлюк», – пригадує Оленка.

Дівчина каже, що всі найкращі риси перейняла від мами, яка  для неї є подругою і наставником. Тому за всі свої успіхи й досягнення вона завдячує маминій любові та підтримці.

Школярка вважає себе гуманітарієм. Тож і перемоги має переважно у гуманітарних випробуваннях. Якраз ці успіхи й посприяли тому, що Оленка стала однією із п’ятисот талановитих дітей Волині, які потрапили у першу зміну відпочинку в таборі «Артек-Буковель».

Дівчина тут вдруге. Минулої осені Оленка отримала путівку за призові місця з англійської мови.

Цього року  відпочинок у Буковелі їй забезпечило третє місце на обласній олімпіаді з польської мови. Вона каже, що  діти – майбутнє нашої країни, а така підтримка – це доказ того, що про них дбають. Та все ж вони вчаться не для того, аби отримувати винагороду. Такий стимул – лише бонус, додаток до того, що молода людина у саморозвитку, самовдосконаленні змінює світ навколо себе.

«Бути успішним, – розмірковує дів­чина,  – це не обов’язково мати велику зар­плату. Це означає мати повагу і вдячність від людей».