З добром у серці. Історія Жанни Черв’як

Зазвичай, приготування їжі вважають одним із обов’язків жінки, яка має забезпечувати домашній затишок і комфорт. Стереотипи для того й існують, щоб їх порушувати, але наша героїня любить готувати, тому й не сперечається з ними.

«Готувати їсти – це треба любити. Звичайно, робота важка, втомлюєшся за день, але ж, якщо любиш цю професію, то вкладаєш душу в неї. Вже не так важко», – розповідає шеф-кухар їдальні Територіального центру обслуговування у Луцьку Жанна Черв’як.

Рідне село Жанни – Комарове Маневицького району. Закінчила школу, вступила до технікуму Радянської торгівлі. Перше місце праці – дієтична їдальня. Там, як молодий працівник, була на видачі страв. Отак і заміж віддалася – зі своїм чоловіком познайомилася у їдальні! Відтоді готувала для молодії сім’ї.

«Любимо різні страви, пельмені, наприклад. На свято любимо різні салати. Інтернет зараз допомагає.Раніше все було таке одноманітне, а зараз – різні рецептури», – ділиться пані Жанна.

Після декретної відпустки Жанна знову ж повернулася до своєї улюбленої справи. Працювала кухарем у міській їдальні №22. Потім заклад трансформувався у територіальний центр.

Отак жінка розпочала готувати для малозабезпечених та одиноких людей, які потребували опіки.

«Жанна Мелентіївна в нас працює, у вересні буде 20 років. Тоді я ще керівником установи даної не була. Прийшла: я спробую працювати із старшими людьми. Вийде – залишуся. Не вийде – буду щось інше шукати. Спочатку було важко. Тому що тут різна категорія людей. Тут вони хотіли не лише поїсти, але й почути якусь розраду, і отримати допомогу. Більшість людей поважного віку хочуть, щоб їх слухали», – ділиться директор територіального центру соціального обслуговування у Луцьку Галина Шатецька.

Упродовж 15 років Жанна працювала звичайним кухарем, а останні 5 очолює колектив їдальні.

Вона вміє і організувати, вона, як кажуть, – фахівець своєї справи, добра, чуйна.

Умови праці – це також дуже важлива складова успішної роботи. Кухня – особливий заклад, тут має ж бути усе максимально зручно, комфортно для того, хто готує страви. А облаштування тут не завжди було таке, як нині.

«Було старе обладнання, кімната для миття посуду, старі плити, старі жаровні. Не було такої техніки, яка би могла допомагати у нарізці овочів. Сьогодні ми це все маємо завдяки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Ми звернулися, коли тільки відкрився Фонд, з тим, щоб допомогли нам зробити ремонту кімнаті миття посуду. Тому що вимоги, час потребував заміни обладнання. Санепідемслужба приходила і стояло питання про закриття нашої їдальні», – пригадує Галина Шатецька.

«Кухня у нас невеличка, а якщо на вулиці 30 градусів тепла, то тутдуже спекотно. Дійсно, були такі випадки, що просто млієш. То нам Ігор Палиця придбав кондиціонер, зараз проблем таких нема. Звичайно, плити, жаровня, холодильники, камери – це все для праці, так само столи нові. Все виходить легше», – каже пані Жанна.

Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» допомагає Територіальному центру не один рік, а від часу заснування. Це різноманітна допомога і закладові, і його підопічним. Зокрема, щороку Фонд забезпечує завдяки програмі «Із добром у серці» додаткову можливість отримати якісне і збалансоване харчування півсотні самотніх малозабезпечених лучан.

Доброта – неодмінна якість, якою повинні володіти працівники таких закладів. А ще – толерантність, співчуття, терпіння. Дарувати добро, не лише блага справа, але й неабияка радість. Адже воно повертається, дякує своєму творцю.

Матеріал – прес-служби Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом».

 

oksy

Залиште коментар