Життя – як футбол: «аутсайдер завжди зможе переграти лідера». З добром у серці

Богдан Шило – учасник проекту «Відпочинок у Буковелі» Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Ми познайомилися з ним, коли хлопець із другом Юрком розфарбовував глиняні фігурки, що їх виготовили особливі дітки, якими опікується громадська організація з Луцька «Зірка надії».

dsc_3516

Така творча праця молодим людям до душі, адже це – і самовираження, і спілкування, і розвага. У рідному місті, за словами мами Богдана Олени, не так багато можливостей для розвитку дітей із обмеженими можливостями, але, попри діагноз ДЦП, намагаються нічого не упустити. Зараз Богдану тринадцять. Він навчається у Нововолинській спеціалізованій ЗОШ №9. Хлопчик активний: співає у колективі «Дзвіночки», разом з ровесниками вони беруть участь у різноманітних концертах, цього літа їздили на ІV Всеукраїнський фестиваль «Я Вірю», що відбувався на Світязі.

Особливий хлопчик з особливим ставленням до світу

«У нас в Нововолинську для таких діток немає гуртків, щоб вони могли себе скерувати у якесь русло, – зітхає Олена Шило. – Потрібно самому старатися. А соціалізація для таких дітей так само важлива, як і реабілітація».dsc_4143

По-різному ставляться до особ­ливих дітей і школярі. Одні – з острахом, інші вже звикли, допомагають за потреби. Батьки налаштовують сина реагувати на неадекватне ставлення з розумінням, адже люди різні, вони часто не можуть пояснити незвичні для них речі.dsc_4064

А Богдан таки особливий. Не через свою недугу. А через ставлення до світу. Він жадібний до пізнання. З непідробною цікавістю шукає пояснення, осмислюючи їх.

Богдан народився на п’ятому місяці вагітності. І все ж отримав шанс жити у найкращій сім’ї, із найдбайливішими батьками, із найчуйнішими сестричками. Щоправда, молодша, шестирічна, все допитується у брата, коли ж врешті він встане і самостійно ходитиме.

Спершу сім’ї було дуже важко. Хлопчикові поставили діагноз ДЦП, про який батьки нічого не знали до пуття. Та що дивуватися батькам, коли навіть лікарі на огляді не йняли віри, що хлопчик може говорити. Тому Шили пояснюють близьким і знайомим, що то не хвороба, просто інший спосіб життя. Так, людина не може багато речей зробити сама, тому допомога близьких – крайня потреба.dsc_4194

Мрія, що має право стати реальністю

Богдан – найзвичайнісінький хлопчик. Улюблене заняття – футбол, от тільки спостерігати може за ним лише по телевізору: «Футбол гарний своєю непередбачуваністю, емоціями… Як в англійській прем’єр-лізі: аутсайдер може переграти лідера. Улюблена команда – донецький «Шахтар». Вона мене дуже радує. Але навіть якби програвала, я від неї не відмовився б, бо розумію, як футболістам важко далеко від дому грати».

Одна із Богданових мрій – стати журналістом, бажано спортивним коментатором, щоб поєднувати приємне із корисним. Для цього тільки любити спорт – замало, тож природно, що хлопець багато читає. Здебільшого – пригодницьку літературу. Захоплюють герої непересічного розуму, дотепні, винахідливі, які зможуть знайти вихід із будь-якої ситуації. Як інженер Сайрус Сміт із улюбленої книги «Таємничий острів» Жуля Верна.dsc_4205

Якби в Богдана було завдання написати книгу, то писав би її про своє життя. І обов’язково у ній було б багато добра і світла.

Добро мусить мати віддяку

«Добро – це коли ти хочеш зробити приємне коханій людині, витягти зі складної ситуації, допомогти у чомусь, потішити, – каже юний учасник проекту «Відпочинок у Буковелі» Богдан Шило. – Якщо людина хороша і відповідає добром на добро, то я їй допоможу».dsc_4102-kopiya

Та все ж добро мусить мати віддяку, вважає хлопець. Воно передусім знаходить тих, хто сам доб­рий.

Мама Богдана розповідає, що про Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» дізналися нещодавно від батьків особливих діток з інших районів. П’ять днів відпочинку в Буковелі – неочікувана радість.dsc_4091

«Добро – це те, що для нас зробили, це те, що ми можемо віддати іншим, комусь допомогти, – резюмує Олена. – Нам допомогли, ми комусь допомогли. Допомога ж буває різною, навіть перевести бабусю через дорогу, собаку нагодувати – то ж теж добро. Воно є скрізь. Повірте, в нашому світі  його дуже багато».

oksy

Залиште коментар