Афганістан – рана, яку не гоїть час

У Луцьку відзначили 30-ту річницю виведення обмеженого контингенту військ з Республіки Афганістан та вшанували учасників бойових дій на території інших держав.

Щороку, 15 лютого, у День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, велика афганська родина збирається з найвіддаленіших куточків Волині в обласному центрі, аби вшанувати пам’ять  побратимів, які відійшли у вічність та відзначити, тих афганців, які не лишаються осторонь проблем сьогодення.

Вітаючи бойових побратимів з цим пам’ятним днем, голова Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович розповів, що участь в афганській війні взяли понад 160 тисяч  українських військовослужбовців, з них 2 тисяч 330 волинян. 70 молодих волинських хлопців «вантажем 200» повернули до рідних домівок «Чорні тюльпани». Вони героїчно загинули заради чужих амбіцій в неоголошеній війні. Ще троє волинян зникли безвісти.

«Для мене – це великий день. Афганські дороги війни були сповнені небезпек. Небезпечні були й гори, де стріляв  кожен камінь. Кожен, хто пройшов цю дорогу,  знає якою ціною виборювався мир, як гартувалася воля, народжувалася дружба і бойове побратимство. Сини української  землі завжди відрізнялися сильним духом та вірністю військовій присязі. Свій інтернаціональний обов’язок в цій азіатській країні вони виконали з честю та гідністю, – зазначив Григорій Павлович. Ветерани Афганістану беруть участь у бойових діях на сході України, слугуючи взірцем для молодих воїнів. Гірко визнавати, що знову в неоголошеній війні, відстоюючи суверенітет, на сході держави загинули 20 наших бойових побратимів».

Роман Стаднік – один з тих, кого зараз називають «афганцем». Пройшло три десятки років, а чоловік, ніби це було вчора, пам’ятає тих 2 роки й 6 днів, що їх в нього забрала ця війна. Пан Роман каже: Афганістан – це рани, яких час не гоїть.

«Для мене – це не свято,  це спогад про ті страшні роки. Я воював в Афганістані два роки. Там, на чужині, поклали життя мої товариші. Дуже прикро, що ті, хто пройшов пекло в Афганістані, положив життя на рідній землі, за незалежність України», – задумливо каже  Володимир Хлищук.

В холі Волинського облмуздрамтеатру імені. Т. Г. Шевченка гостей зустрічали духовий оркестр «Юність» Княгининівської дитячої школи мистецтв та військовий оркестр Луцького прикордонного загону.

Зі сцени звучали афганські пісні, написані душею і серцем, часто невідомих авторів. Пісні того часу стали частинкою біографії сьогоднішніх ветеранів-афганців. Уцей пам’ятний день багато з них прозвучало у виконанні колективу обласної спілки ветеранів Афганістану «Віват» та Тернопільського народного аматорського гурту воїнів-афганців «Долг».

Опісля урочистостей, представники влади та громадськості спільно з воїнами-інтернаціоналістами поклали квіти до пам’ятного фотостенду «Герої небесної сотні» та пройшли вулицями міста до меморіального комплексу «Вічна слава».

Традиційно святковий захід до Дня виведення військ з Афганістану відбувся за фінансового сприяння Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Зокрема, на відзначення 30-тої річниці виведення військ з Афганістану Фонд виділив 50 тис. грн. З них 20 тис. грн – на придбання ювілейних нагород та 30 тис. грн – на організацію святкового концерту, солдатської кухні тощо.

Перший заступник голови правління Фонду Лариса Тарасюк розповіла, що з початку своєї діяльності Фонд всебічно підтримує Волинську обласну організацію Української спілки ветеранів Афганістану. Зокрема, Фонд виділив понад 2 млн грн на будівництво бази відпочинку для ветеранів війни в Афганістані на озері  Світязь Шацького району та майже  200 тис. грн на  зміцнення матеріально-технічної бази військово-спортивного клубу «Тайфун», (ремонт спортзали та придбання  спортивного обладнання).  Також Фонд профінансував  встановлення пам’ятного знака в Ратнівському районі на честь загиблих ветеранів  Афганістану та воїнів АТО.

Голова фракції «УКРОП» у Волинській обласній раді, депутат  Вячеслав Рубльов констатував, що люди, які пройшли війну в Афганістані – воїни і захисники. Проте, як би це прикро не звучало, часто держава залишає цих людей сам на сам зі своїми проблемами:

«Влада забуває про тих героїв, які виконували інтернаціональний обов’язок. Голова волинської спілки афганців Григорій Павлович постійно піднімає багато питань, які лишаються поза увагою влади. Найбільше прохань, які озвучують, це забезпечення коштами на лікування колишніх солдатів. Депутати Волинської обласної ради завжди на боці воїнів, які захищали і захищають країну. Ми намагаємося виділити з бюджету кошти  для госпіталю ветеранів війни – на ремонт палат, ліки, щоб наші воїни могли відновлювати здоров’я в комфортних умовах. Але й держава повинна виділяти гроші на відповідні програми, бо це проблема не лише Волині, а й кожної області України. Ці люди лишаються воїнами і захисниками – багато з них воюють на сході України, захищають рубежі нашої держави і займаються волонтерством». 

tilkyrazom

Залиште коментар