Комфортне навчання – якісні знання

Кошти, які держава сьогодні виділяє на освіту, мізерні. Їх заледве вистачає на оплату роботи працівників навчальних закладів. Про заміну матеріально-технічної бази,  ремонт класів та інших шкільних приміщень годі й казати. Попри те, що, згідно з законом, кожна дитина має право на безплатну загальну освіту, комфортні умови навчання батьки змушені забезпечувати своїми силами.

Максим Дутчук навчається в 11-му класі Любомльської ЗОШ №3. Хлопець цікавиться археологією. Його наукова робота «З історії трагедії євреїв Любомльщини» посіла друге місце в обласному конкурсі. Максим каже, що йому подобається вивчати життя та побут людей, які жили до нас.  Він разом з керівником шкільного музею навіть проводив археологічні розкопки у своєму районі. Проте по закінченню школи Максим не планує пов’язувати життя з археологією – хоче бути лікарем.

В 11-му класі – 25 дітей. За півроку їхні дороги розбіжаться, випускники підуть у доросле самостійне  життя. Та поки у них спільне завдання – закінчити школу, успішно скласти ЗНО та обрати майбутню професію.

У своїй класній кімнаті школярі навчаються з п’ятого класу. За цей час батькам майбутніх випускників довелося докласти чимало зусиль, щоб навчання дітей було комфортним. Вони своїми силами робили косметичний ремонт, шпаклювали стелю, навіть купували нові батареї. Однією з найбільших проблем класу були старі дерев’яні вікна. Щоб узимку зберегти  теп­ло,  їх утеплювали. Та цьогоріч взнаки дався термін експлуатації вікон. Виникла загроза, що будь-якої миті вони можуть упасти.

У класі – три вікна. Їх заміна суттєво вдарила б по кишенях мам і тат. Тому ініціативна група батьків разом з класним керівником звернулися по допомогу в любомльське представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». На умовах співфінансування Фонду та батьків вдалося замінити всі старі вікна на енергозберігальні. Одинадцятикласники кажуть: тепер у класі стало знач­но тепліше.

Любомльська школа №3 – найбільша в районі. Тут навчається понад 500 дітей. Працює навчальний заклад з 1988 року. Директор Тетяна Янчук каже, що у школі проб­лем багато, тому працювати є над чим. Дах потребує ремонту, труби й котел, вікна – заміни, більшість меблів також є однолітками школи.

Заміна вікон в 11-му класі  – не єдиний проект, який вдалося реалізувати школі спільно з Фондом. Також на умовах співфінансування закупили парти для шестикласників.

«Те, що нам вдалося втілити у життя спільно з Фондом, – це лише початок, – переконана Тетяна Янчук. – Ми плануємо зробити у школі світлицю. Це буде такий собі етнокуточок, де діти зможуть поспілкуватися, поспівати. У нас є ще багато планів. І докладемо всіх зусиль, щоб їх уті­лити».

oksy

Залиште коментар