Наталія Журавльова: «Кожна людина – всесвіт»

Днями Творча студія Наталії Журавльової відзначила п’ятиріччя діяльності. За плечима 14 різножанрових вистав (з них сім екранізовано), один телефільм, понад десяток фестивалів та конкурсів. Різноманіття доробків студії вражає. Юних акторів і їхню наставницю знають не лише в Луцьку та на Волині, а й в інших регіонах України. Адже життя студії безупинно фонтанує все новими й новими ідеями та проектами.

Якими були перші п’ять років та чого чекати поціновувачам театру в наступному сезоні, ми розпитали в керівника студії, режисера Наталії Журавльової.

– Наталіє Миколаївно, що ставите за основу в роботі з дітьми?

– Ми – одна з перших театральних студій, яка не лише займається з дітьми театральним мистецтвом, а й навчає їх бути соціально активними громадянами міста. Беремо участь у волонтерських програмах, підтримуємо багато соціальних проектів, неодноразово їздили з виставами та концертами в геріатричний пансіонат, де живуть люди поважного віку, в Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, школи-інтернати.

У рамках проекту «Книги, що говорять» учасники студії озвучували оповідання з української літератури, аби діти з вадами зору могли їх вивчати. Підтримували соціальний проект «Діти наших героїв», «Без рожевих окулярів», співпрацюємо з єврейським товариством. Ми вчимо дітей не бути байдужими.

Другий рік у Луцьку триває проект Lutsk Junior Theatre. Ви є його керівником та ідейним натхненником. Задоволені результатами?

– Цей проект ми реалізовуємо спільно з Фондом Ігоря Палиці «Тільки разом». Він спрямований на популяризацію театрального мистецтва серед дітей та молоді. У рамках проекту на театральних майданчиках Луцька виступило 16 колективів з різних міст України – Черкас, Львова, Сокаля, Рівного, Авдіївки. Юні актори не лише презентують свої вистави, а й знайомляться одне з одним, навчаються та переймають досвід від професійних акторів. Театральний колектив «Дивограй» з Авдіївки, працюючи на нашому проекті, створив постановку філософської казки «Бути собою», яку представив на фестивалі-конкурсі мистецтв «Авдіївка-ФМ». За цю роботу вони отримали гран-прі. Ми радіємо успіхам наших колег та підтримуємо дружні стосунки з ними.

Зараз ідемо на літні канікули. А вже восени чекаємо колективи з Харкова та Києва. Тож стежте за анонсами подій та приходьте до нас на вистави.

Це не єдиний проект, який ви реалізовуєте спільно з Фондом…

– Так, ми досить тісно співпрацюємо з Фондом. Наразі триває ще один наш спільний проект – аматорський театр «Золотий вік». Ми проводимо майстер-класи з основ театрального мистецтва для людей поважного віку, готуємо з ними літературно-мистецькі проекти й вистави. Крім цього, в рамках проекту студії «Театр на колесах» наші діти три роки поспіль виступали з новорічними виставами в Луцьку та районних центрах Волині. Також вихованці студії були учасниками Днів кварталу, які організовував Фонд минулого року, брали участь у відкритті виставок, що відбувалися в Арт-галереї Фонду.

Ми дуже вдячні Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» за фінансову підтримку, адже створення вистави – це не простий процес: музичне оформлення, створення декорацій, спецефекти – лише невелика частина того, що потрібно для втілення задуму на сцені.

Сьогодні ви презентували нову роботу інтерактивну виставу «Щоденник Ельфа». Задоволені результатом?

– Інтерактивна вистава – абсолютно новий вид роботи для нашого колективу. Інтерактив передбачає спілкування з глядачем і, звичайно, я переживала за своїх вихованців, адже подолати бар’єр невпевненості дуже важко, особливо дітям. Але вони впоралися з цим завданням і я ними дуже пишаюся!

«Щоденник Ельфа» – вистава, створена за мотивами книжки Наталки Малетич. У ній піднімаються теми булінгу (цькування) серед підлітків, усиновлення, дрібних крадіжок – це й слугувало темами для спілкування між акторами і глядачами.

Де берете твори для постановки?

– Більшість наших постановок – за мотивами книжок, хоча часом я й сама створюю п’єси для вистав. Коли пишу сценарії, одразу уявляю своїх акторів на сцені в тій чи тій ролі. Але іноді діти виявляють бажання зіграти абсолютно протилежного персонажа, ніж ти собі уявляв, і їм досить непогано вдається впоратися із завданням. Це ще раз підтверджує мою думку проте, що кожна людина – всесвіт, і пізнати її  до кінця годі.

– Зазвичай усі хочуть бути головними героями. Як виходите з ситуації?

– Хочуть. Я сподіваюся, що головні ролі моїх акторів ще попереду! А в процесі навчання намагаюся пояснити дітям, що кожна роль у виставі важлива, навіть епізодична. І варто її зіграти так, щоб глядач згадував саме вас, навіть якщо це роль дерева. Глядач має вірити кожному слову й руху, сміятись і плакати разом з акторами, а після вистави замислюватися й робити висновки.

Що найголовніше для актора?

– Театральне мистецтво не може існувати без публіки. Виставу створюють для людей, щоб розважити, навчити чогось чи застерегти від необдуманих вчинків.  Щоразу перед прем’єрою, коли завіса опущена, діти стоять на сцені та питають: «Наталіє Миколаївно, а в залі багато людей?». На що я відповідаю: «Навіть якщо в залі є одна людина, ви маєте грати так, ніби там аншлаг».

Літо період відпусток. Що плануєте робити?

– Насправді будь-яка моя відпустка – творча. Я не можу довго сидіти без діла. Постійно експериментую: малюю, вишиваю, доглядаю за квітами. У мене буде два місяці творчої відпустки. Можливо, напишу нову п’єсу.

Вже знаєте, чим будете дивувати глядачів з початком нового театрального сезону?

– Ми вже розпочали роботу над новими виставами. Це казки «Чарівник країни Оз», «Долина ельфів», вистави для підлітків «Про що ти мрієш, Вероніко», «Моє перше кохання».

Святкування першого, такого важливого ювілею Творча студія Наталії Журавльової об’єднала із закриттям проекту Lutsk Junior Theatre в цьому театральному сезоні. На сцені Волинського обласного театру ляльок виступили театральні колективи з Рівного, села Сирників Луцького району та із Луцька. Приємно здивували та неабияк розчулили глядачів юні актори Творчої студії Наталії Журавльової. У своїй виставі-інтерактиві «Щоденник Ельфа» вони підняли важливі соціальні теми. Їхній виступ не залишив байдужим жодного глядача.

oksy

Залиште коментар