Школа – майбутнє села

Реформи в системі освіти призвели до закриття малокомплектних шкіл в українських селах, у тому числі й на Волині. Дітей довозять на навчання у сусідні населені пункти, що спричиняє чимало незручностей та негативно впливає на успішність школярів. А от жителі Нового Загорова, що в Локачинському районі, сподіваються: їхню початкову школу реформи оминуть.

Новозагорівську школу І ступеня відвідують 20 діток, із них – 9 першокласників. Навчають школярів п’ять педагогів. Переступивши поріг закладу, відчуваєш, що тут є справжній господар. Усе в школі зроблено зі смаком та до ладу: затишні класи, повсюди квіти та композиції, що їх власноруч зробили учні та вчителі. Простора спортивна кімната, укомплектована хорошим інвентарем, навіть велотренажер стоїть у куточку та очікує наступного уроку фізкультури.

Раїса Шульгат у школі працює 30 років. Ось уже два роки вона – завідувачка навчального закладу. Мабуть, саме завдяки її активності та наполегливості школа з кожним роком стає кращою, а умови для навчання – сучаснішими.

dsc_0350

Реалізація різних проектів для покращення навчального закладу – річ звична для цієї школи. Тому й не дивно, що тільки-но в Локачах відкрилося представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», як Раїса Шульгат подала проект на заміну вікна. Та коли його почали обговорювати, скликали збори за участі сільської громади та представників Фонду, дійшли висновку, що потрібно збільшити вартість проекту, щоб виконати більший об’єм робіт.

Спільними зусиллями Фонду, шкільного колективу, сільської громади, органів місцевого самоврядування та спонсорів вдалося замінити шість вікон, вхідні двері, підбити стелю та стіни ОСБ-плитами, обкласти облицювальною плиткою грубки для опалення, зробити косметичний ремонт приміщення.

dsc_0354

Раїса Василівна зізнається, що завжди заздрила тим, хто міг скористатися підтримкою Фонду. Тепер Новозагорівська школа у числі тих, кому з допомогою Фонду вдалося реалізувати задумане.

«Господар цілу хату за рік не ремонтує, а нам вдалося за літо усе зробити. Доводилося працювати з восьмої ранку до опівночі, – пригадує завідувачка. – Наші спільні ідеї збіглися з фондівськими, і ось що з цього вийшло. Сьогодні наша школа на фоні села має європейський вигляд. І я не перебільшую».

dsc_0304

Ремонтні роботи проводили гуртом. Ні­хто не стояв осторонь.

Учитель фізкультури, інформатики та охорони здоров’я Богдан Машевчук прийшов працювати у школу відразу після закінчення Луцького педагогічного коледжу – два роки тому. Паралельно хлопець здобуває вищу освіту. Молодий вчитель доклав чимало зусиль, щоб школа, яку теж закінчував свого часу, стала кращою та сучаснішою.

dsc_0338

«Зараз ви бачите зовсім іншу школу. Раніше тут були старі вікна, двері, стіни вже починали осідати, сипалася штукатурка. Торік ми з братом робили цоколь навколо будинку. Цьогоріч я обкладав плиткою грубки, підбивав стелю в кабінеті інформатики, клав плитку в санвузлі», – розповідає Богдан Машевчук.

dsc_0370

Учитель додає: коли вчився у коледжі, то не було й тижня, щоб не їздив десь на підзаробітки, зазвичай на будівництво. Така практика і стала хлопцеві у пригоді. Підпрацьовує на будівельних роботах молодий вчитель і зараз, під час шкільних канікул. Адже, як зізнається, робота вчителя дає стабільність, але аж ніяк не великий заробіток.

Колишня випускниця Новозагорівської школи Оксана Барановська тепер водить сюди своїх дітей. Вона зазначає, що допомога, яку надав Фонд, – велика підтримка для школи.

dsc_0341

«Коли бачиш, що є люди, які готові давати свої кошти на добрі справи, то розумієш, що не все ще у нашій країні втрачено. Маю надію, що школу, в якій навчалися ми, наші батьки, а тепер здобувають освіту наші діти, не закриють. Що вона з кожним роком ставатиме все кращою і затишнішою», – резюмує мама двох школярів.

Коли ми приїхали у Новозагорівську школу, тут саме відбувався звітний концерт за участі всіх школярів.

dsc_0239 На святковий захід зібралося три покоління: бабусі, мами та діт­ки. З дитячих уст прозвучали найщиріші слова подяки. Учні співали, декламували вір­ші, та найбільше впало у вічі їхнє святкове вбрання – яскраві спіднички, вишиті блузки та жилетки у дівчаток, сорочки у хлопчиків.

dsc_0243

Як зазначила завідувачка школи, більшість із цих костюмів для дітлахів вишила перша директорка цієї школи, 82-річна Дарія Ребрук.

dsc_0325

« Ви – особлива громада, чітко знаєте, чого хочете, і впевнено йдете до мети. Усі результати, яких нам вдалося досягти, наближають вашу громаду ще на крок до європейських стандартів. З іншого боку, вони зробили вашу маленьку школу ще затишнішою, комфортнішою і по-домашньому теплою. Бажаю, щоб ви всі щоранку з гарним настроєм поспішали на заняття. А після уроків зі спокійною душею поверталися додому. Цей проект завершився, але пам’ятайте: коли зачиняються одні двері, неодмінно відчиняються інші», – зазначила керівник локачинського представництва Фонду Оксана Дмитрук.

dsc_0358

Тим часом завідувачка Новозагорівської школи зізнається, що має ще багато планів та задумів, тож у жодному разі не збирається зупинятися на досягнутому.

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

tilkyrazom

Залиште коментар