«Перш ніж всиновити дитину, потрібно зняти рожеві окуляри»: у Луцьку влаштували різдвяний боулінг для прийомних сімей

Немає нічого кращого, ніж щасливі очі дітей, які випромінюють радість. Саме тому вже традиційно у Луцьку провели особливий різдвяний боулінг-турнір, у якому взяли участь команди дітей, названих батьків, вихователів та представників громадського сектору.

Захід відбувся у середу, 12 січня, за підтримки управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради та Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» у КРЦ «Адреналін Сіті», пишуть Волинські Новини.

Змагання провели у межах соціального проекту від Луцької міської ради «Різдвяні зустрічі», покликаного згуртувати родини, які взяли на виховання дітей. Зустрічі, під час яких представники міської влади та громадського сектору у неформальній атмосфері проводять час із дітьми, які потребують особливої уваги та підтримки, стали доброю традицією.Загалом у Луцькій територіальній громаді налічують 7 прийомних сімей, у яких виховують 11 дітей, та один дитячий будинок сімейного типу, у якому виховується четверо дітей. Водночас у стані створення перебувають ще два дитячі будинки сімейного типу, у яких отримують опіку ще 5 дітей.

«Для допомоги прийомним родинам створена група взаємопідтримки серед батьків – вихователів. Тому такий захід – це передусім можливість поспілкуватися, обмінятися досвідом та почути слова підтримки», – розповіла начальниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ліна Галан.

Перед початком змагань заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк привітала гостей з новорічно-різдвяними святами та побажала сім’ям миру та любові.

«Для Луцької міської ради проведення низки заходів в період новорічно-різдвяних свят стало доброю традицією, тому вже не один раз ми зустрічалися з вашими родинами. Різдво – це таке свято, що об’єднує навколо себе багатьох людей. Адже народження малесенького Ісусика ознаменувало нове життя. Народження чи створення нової сім’ї – це радісна подія. Ми пишаємося тим, що у нас в громаді є родини, які мають велике серце, що здатне огорнути та наділити любов’ю діток, які потребують особливої уваги та виховання. У кожного з них своя доля та своя ситуація – так сталося. Але ви проявили великодушність і взяли на себе обов’язок піклуватися про них щодня. Важливим є те, що дітям пощастило і їх виховують у сімейному середовищі. Це модель правильної сім’ї. Сьогоднішня зустріч – це малесенький знак допомоги і відкритості. Нехай ваші діти отримують від вас турботу та опіку, а у відповідь дарують любов, бо ми, дорослі, теж цього потребуємо», – сказала посадовиця.

Своєю чергою голова Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода побажала присутнім миру у родинах та серцях, щиро зізнаючись, що особисто для неї кожен із названих батьків чи вихователів – герої.

«Я щороку спостерігаю за вашим ростом і розвитком. Для мене кожен із вас – це справжні герой і героїня. Ви неймовірно відважні, у вас величезне серце й щира та чиста душа. Я бажаю кожній дитині, яка присутня тут, вирости також великою людиною, аби ви, їхні батьки, могли ними пишатись», – зазначила керівниця Фонду.

Після привітального слова та урочистої частини сформували по три команди з дітей, батьків та людей, які опікуються прийомними сім’ями, тобто працюють в міській раді або є громадськими діячами.

Розпочали змагання із жеребкування й вибору доріжок для гри та капітанів команд.

У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини отець Валентин Марчук, який разом із дружиною Оленою виховує шістьох власних та трьох прийомних дітей, з посмішкою сказав, що багатодітним батькам завжди не вистачає часу на себе, проте дуже важливо намагатися його знаходити. Окрім цього, священник зізнався, що востаннє грав із сім’єю у боулінг два роки тому.

«Знаєте, у багатодітних та ще й названих батьків часу для себе завжди обмаль, проте ми знаходимо час і для спортзалу, для відпочинку, наскільки це можливо. Тому такі сімейні заходи, організовані владою, це перш за все приємність, адже ми знаходимо час просто відпочити, насолодитися цим і допомогти один одному», – каже духівник.

У сім’ї Марчуків оточені щирою любов’ю та батьківським теплом шестеро власних та троє прийомних дітей – 19-річний Костянтин, 18-річний Артем, 18-річна Вікторія, 17-річна Жанна, 16-річний Микола, 10-річна Ліза, 8-річний Володя, 2-річний Іван та чотиримісячний Феодосій. Створюючи прийомну сім’ю, подружжя мало плани взяти під свою опіку одну дитину, але так сталося, що у родину прийшло одразу троє дітей – один хлопчик та двоє дівчаток.

Для того, аби все встигати, матінка Олена радить багатодітним батькам делегувати деякі обов’язки старшим діткам.

«Наприклад, помити посуд та допомогти мені на кухні – це під силу дівчатам. До того ж, їм цього буде незайве і навчитися. Старші хлопці зазвичай мені допомагають доглядати менших діток», – ділиться секретами жінка.

Натомість отець Валентин зазначив, що завжди каже майбутнім священнослужителям: для того, аби мати гарну сім’ю, потрібно мати хорошу матінку: «У мене з цим джек-пот, адже моя матушка – це опора, на якій тримається лад у сім’ї, адже мене часто немає вдома: я або на своїй парафії, або у єпархії, то дружина бере більшість сімейних обов’язків на себе. Зрештою, і я у всьому їй допомагаю. І, звичайно, понад усе – Божа допомога. Над стосунками у родині потрібно працювати систематично, постійно. І я думаю, споглядаючи, як вдосконалюються батьки, навчаються цьому й діти».

Подружжя запевняє: перш, ніж всиновити дитину, потрібно дуже добре подумати, тому що це дуже важкий та відповідальний крок для батьків.

«Відразу знімайте рожеві окуляри, що дівчатка будуть в бантиках, а хлопчики – в метеликах. Повірте, швидше за все, так не буде, буде важко. І ще одна надважлива порада: не бійтеся зізнатися один одному в тому, що не готові наразі до всиновлення. Адже один із подружжя може бути готовий до цього кроку вже на сто відсотків, а інший – ні», – радить із власного досвіду парам, які прийняли рішення стати прийомними батьками, Олена Марчук.

«І ще у парі важливо один одного любити, ось тоді ця любов може ще на когось поділитися», – додає отець Валентин.

Сергій Шурма разом із дружиною Тетяною до етапу всиновлення йшли довго.

«Ми мріяли про це, потім забули, потім знову мріяли, потім у нас, скажімо, не було належних житлових умов. Та зрештою Бог нас довів до цього моменту і ми наважилися. Тепер маємо трьох біологічних та двох прийомних діток», – розповідає батько сімейства.

Чоловік щиро зізнався, що на досягнутому подружжя зупинятися не збирається.

«Мріємо взяти ще п’ятеро діток, щоб було всього десять. Нині в нас два хлопчика і три дівчинки. Найменшого хлопчика звати Сазон, старшого – Тимофій, а дівчаток – АлевтинаАнастасія і Настя», – усміхається Сергій, пояснюючи, що так спеціально називають дівчаток однаковими іменами, щоб не плутатися.

Натомість мама Тетяна Шурпа каже, що з такою кількістю нащадків їй справлятися зовсім не складно, тому що старші дітки знають дисципліну.

«Коли у нас з’явилася новенька дівчинка, вона спостерігала за нашими дітками – як правильно потрібно помитися, забрати після себе посуд тощо. Дуже важливо навчити одних діток, а потім інші їх наслідують. Іноді потрібно просити прибрати чи помити посуд, іноді наказовим тоном, але вони слухаються, допомагають», – додає Тетяна.

Подружжя каже, що при всиновленні дитини перш за все потрібно навчитися приймати її такою, якою вона є, зі своїми недоліками, любити, запастися безмежним терпінням, адже і дорослі неідеальні.

По завершенню боулінг-турніру учасників нагородили медалями та подарунками. Окрім цього, батьки та вихователі отримали символічні кубки справжньої допомоги, жертовності, великого серця добра та милосердя.

Після гри у боулінг, нагородження переможців та вручення подарунків зустріч продовжили частуванням та спілкуванням у дружньому колі.

tilkyrazom

Залиште коментар